Стефан Васильович Турчак — видатний український диригент, який досяг дивовижної досконалості у своєму мистецтві. Його ім’я заслужено стоїть поряд з іменами таких видатних майстрів, як Г. Караян, Л. Бернстайн, К. Мазур, Є. Мравінський. К. Сімеонов, Г. Рождєственський, Ю. Темірканов. Чверть століття С. Турчак був уособленням і безперечною вершиною національного диригентського мистецтва, яке оцінила Європа та світові музичні кола. Народився майбутній…
Степовий похід
Степовий похід — похід, здійснений донським козацьким загоном «білих», під командуванням походного отамана генерала Петра Попова (1867- після 1953). На кінець лютого 1918, коли розпочався цей похід з Дону через Сальські степи (а тривав він до травня 1918), в загоні налічувалося 1500 бійців, 5 гармат і 40 кулеметів. Поблизу станиці Хомутовської (на Дону) відбулися переговори між…
Степан Руданський – біографія (коротко)
Степан Васильович Руданський народився 7 січня 1834 року в селі Хомутинцях на Вінниччині в сім’ї сільського священика. Батько поета, що свого часу закінчив духовну семінарію, тільки й мріяв про вищу освіту для сина. Мати, за спогадами сучасників, була типовою старосвітською матушкою. Діти Руданських (а їх було п’ятеро), зіп’явшись на ноги, ставали до роботи в домашньому…
Степан Васильович Васильченко — біографія (коротко)
Біографія коротко: Народився Степан Васильович Васильченко (Панасенко) 8 січня 1879 року в містечку Ічні на Чернігівщині. Незважаючи на злидні, яких зазнавала велика родина Панасенків (вісім душ), дитинство лишило в пам’яті майбутнього письменника багато світлого, прекрасного. Мальовничі садки і луки, гаї і поля навколо рідного містечка приносили йому велику радість. Картини рідної природи, майстерне відтворення яких зустрічаємо пізніше…
Стародубський полк
Стародубський полк — адміністративно-територіальна та військово-козацька одиниця на Лівобережній Гетьманській Україні в XVII-XVIII ст. Утворений в 1663. З полковників, які у різні часи очолювали цей полк, відомі Лисий (1650); Степан Окша (1651); Панас Єремієнко (1654), Г. Гуляницький, Тимофій Оникієнко (1654-1656) та ін. Полк складався з десяти сотень (Стародубська, Новгород-Сіверська, Балканська, Мглинська, Дроківська, Попогірська, Погарська…). Полковим центром було…
Стародавній «Громник»
Достеменно невідомо, коли вперше люди почали перед-віщувати грозу. Однак ще давнім багатьом народам були відомі так звані «Громники» — збірники різноманітних прикмет, пов’язаних із грозою (громом). У XVI—XVII століттях вони були надзвичайно популярними серед населення, бо за ними прогнозували погоду на сезон, урожай у цьому році, події за місцем і часом першого грому, звідки його…
Стан освіти в Україні кінця ХІХ ст.
Хоч умовини розвитку культури в цілому на східних і західних українських землях були в 70-80-их роках доволі несприятливими, проте, всупереч зовнішнім репресіям і внутрішнім ускладненням, була ціла плеяда передових діячів-патріотів української справи, які своєю муравлиною працею йшли проти хвиль. Вони старалися розбудовувати старі і творити нові культурні вартості, документуючи цим незламність українського духа і життєвість…
Стан освіти в Галичині XVIII ст.
Перехід Галичини під Австрію мав поважне значення для розвитку західноукраїнського шкільництва та освіти. Понад трьохсотрічне перебування цих земель під Польщею в цілому негативно відбилося на національно-культурнім житті українського народу. Зокрема це було помітне на різниці між деякими освіченими одиницями і неграмотними масами. Національно-культурний осередок Галичини — Львівське Ставропігійське братство підупало, бо його опікуни, львівські міщани,…
Становлення етнографії як науки
Поняття “національне” часто екстраполюємо на часи давньої історії, хоч підстави для його вживання з’являються в Україні лише на початку XIX ст. під впливом ідей німецької романтичної філософії. Кажучи про національний інтерес у часи князівської України-Руси чи козацької держави, треба розуміти умовність і часову обмеженість національної проблематики. Не могли князі й гетьмани мислити національними категоріями XIX ст. Це…
Ставропольське калмицьке (козацьке) військо
Ставропольське калмицьке (козацьке) військо — було сформовано в січні 1739, у зв’язку зі спорудженням фортеці Ставрополь, як резиденції княгині «хрещених калмиків» Тайшиної. З хрещених калмиків, які жили навколо фортеці Ставрополь, й було сформоване Ставропольське військо, яке існувало на тих самих засадах, що й Донське, Терське та інші козацькі війська, і перебувало «на положенні козацького»; відтак калмицькі…