Історія України

Упродовж тисячоліть чотири рази зміщували в часі новолітування: дайбожичі святкували його весною, з прийняттям християнства перенесли на осінь, пізніше на 1 січня за старим стилем (13 січня за новим) і, нарешті, на 1 січня за новим стилем; загальна обрядовість залишилася більш-менш сталою із цікавими особливостями у різних куточках України. Наприклад, на Полтавщині довго побутувало повір’я,…

Святий Георгій — шанований козаками легендарний християнський проповідник, великомученик, якого стратили 23 квітня 303 року, за часів Римської імперії. День його страти, 23 квітня, вважається Днем Святого Георгія, покровителя воїнів, якого на іконах зображали озброєним юнаком в лицарських обладунках. В церкві монастиря Святого Георгія в Галаці (Румунія) був похований (1710) гетьман І. Мазепа.

Напередодні Різдва (6 січня) кожна родина готувала першу кутю. Її називали багатою, оскільки господиня мала наготувати 12 страв (12 місяців у році, 12 апостолів Хрис-та). Мало бути на столі представлено все із саду-городу. Обов’язковими були: смажена капуста, горох і квасоля, гречана каша, голубці, риба, борщ з вушками (маленькі варенички з грибами), картопля, коржі з маком,…

Свита (сіряк, серм’яга, свитка) — верхній одяг, широко вживаний у часи Козаччини. Сукняний, довгополий, з рукавами, щільно облягав стан. Підперізували поясом. Часто зустрічається в художній літературі, в описах костюмів героїів часів Козаччини.

Свинцицький Микола (1949) — отаман Одеського округу Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорізьке». Народився в с. Хорлупи Киверцівського р-ну Волинської обл. в родині сільських інтелігентів. Закінчив Вище військове зенітно-ракетне училище в м. Ярославлі (Росія, 1971). Тривалий час відбував військову службу на різних посадах у військах протиповітряної оборони СРСР. В 1989 вийшов у відставку в званні підполковника….

С ослаблением скифского могущества в III в. до н. э. главенствующая роль в исторической и культурной жизни па юге Восточной Европы переходит от скифов к сарматам. С ними связан целый период древней истории юга нашей страны. Сарматы были активными участниками великого переселения народов» Они в течение шести веков занимали господствующее положение в приазовских и причерноморских степях….

Сари-Азман (р.н. і р.см. невід.) — перший з відомих історикам отаманів донського козацтва середини XVI ст. Судячи з усього, був татарином за походженням .За його отаманства, в 1549, на Дону було споруджено чотири козацькі городки (укріплені станиці): Нижні Раздори, де перебувала ставка отамана; Верхні (Донецькі) Раздо-ри; Монастирський та Смагін. Саме в цей час донські козаки почали…

Санджак — до 1834 в Туреччині так називалася адміністративна одиниця імперії. Кілька санджаків утворювали ейялет, тобто область, край; згодом, до 20-х років XX ст., так називалася частина області Туреччини, тобто район, регіон. Назва походить від турецького слова «санджак», що означає прапор. Вмотивована ця назва тим, що воїни одного регіону воювали під спільним прапором, штандартом, «санджаком»,…

Самусь Самійло (бл. 1640-помер 1713) — військовий діяч Козаччини XVII-no-чатку XVIII ст. Наказний гетьман Правобережної України (1693-1704), полковник богуславський (1692-1699). Командир корпусу козацько-повстанського війська, що діяло під проводом С. Палія. У 1702 командував військами, що розгромили поляків у битві під Бердичевом і, разом з полковником Абазином, здобув Немирів. Визнавши зверхність лівобережного гетьмана І. Мазепи, зрікся булави…

Самостійна Кубанська Народна Республіка — незалежна українська козацька держава, утворення якої було проголошено в Катеринодарі 16 лютого 1918 Законодавчою Радою, на чолі якої стояв козацький старшина Микола Рябовол, та Кубанськими Установчими Зборами. Актом про її проголошення було задекларовано прагнення кубанського козацтва і його республіки на федеративній основі приєднатися до незалежної України. 22 січня, в Армавірі, відбувся…