Самокиш (Самокнша) Микола (1860-1944) — видатний український художник, живописець-баталіст і графік. Народився в м. Ніжині, на Чернігівщині. Навчався (1879-85) в Петербурзькій Академії мистецтв, а згодом удосконалював своє мистецтво в Парижі. В 1912-1917 викладав у Петербурзькій Академії мистецтв. В 1936-1941 — в Харківському художньому інституті. Входження в художню еліту країни розпочинав з циклу полотен, написаних для Тифліського…
Самойлович Іван
Самойлович Іван (р.н. невід.-помер 1690) — генеральний суддя (1669-72), гетьман Лівобережної України (1672-87). Військово-козацьку кар’єру розпочав сотенним писарем, далі був сотником Красноколядинської сотні на Чернігівщині. Вихованець Києво-Могилянської колегії. Як гетьман, дотримувався проросійської орієнтації. За його гетьманування українська церква втратила свою автономію і була підпорядкована Московському патріархові. Внаслідок «Вічного миру» (1686), укладеного між Росією та Польщею, Україна…
«Самовидець» (літопис Самовидця)
«Самовидець» (літопис Самовидця) — літопис, що є одним із найважливіших документальних джерел з історії Козаччини XVII ст. На думку М. Грушевського, І. Крип’якевича, Д. Дорошенка та деяких інших істориків, автором його слід вважати Романа Ракушку-Романовського — генерального підскарбія часів гетьмана І. Брю-ховецького. Втім, це припущення має і своїх противників. Так, історик М. Возняк доводить, що автором…
Самійло Величко
Самійло Величко (1670-1728) — український літописець, автор монументального історичного й літературного твору, довга назва якого починається словами: «Сказаніє о войні козацкой з поляками…». А далі визначається головна тема — Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, вказується ім’я автора — Самійло Величко, згадується його колишня посада — «канцелярист нєгдісь Войска Запорожзкого», місце і час написання твору — «в…
Самарський Пустинно-Миколаївський військовий монастир
Самарський Пустинно-Миколаївський військовий монастир — козацький монастир Запорізької Січі. Заснований у 80-х роках XVI ст. неподалік слободи Самарчук (тепер м. Новомосковськ Дніпропетровської обл.). Перша письмова згадка датується 1576 роком. Був у підпорядкуванні Січі, від якої йому передано значні земельні наділи. Чимало козаків, які вже не здатні були тримати в руках зброю, доживали свої дні в цьому…
Самарське козацтво
Самарське козацтво — козацтво, що утворилося під час заснування м. Самари (1586, Росія). Гарнізон його почав складатися з городових козаків та навернених до козацтва смоленських (білорусько-литовських) шляхтичів. У серпні 1643 Самарському козацтву вручено вістовий дзвін. В 1734 самарські козаки поділені на 3 роти, одна з яких — дворянська. В липні того ж року самарським козакам…
Сагайдачний (Конашевич-Сагайдачний) Петро (бл. 1570-1622)
Сагайдачний (Конашевич-Сагайдачний) Петро (бл. 1570-1622) — видатний військовий, політичний і культурний діяч. Гетьман українського козацтва. Народився у селі Кульчиці на Самбірщині (тепер Львівської обл.). Навчався в Острозькій школі (академії»). Певний час був судовим службовцем у Києві. На Січі з’явився на початку XVII ст. Уперше його ім’я згадується у хроніці, що стосується морського походу на Варну. Згодом…
Сагайдачний Григорій
Сагайдачний Григорій (р. н. і р. см. невід.) — військовий козацький діяч XVII ст. Полковник. Кошовий отаман запорізького козацтва. Кошовим отаманом Г. Сагайдачний став у часи гетьманування І. Самойловича (1672-1687). У 1687 здійснив похід проти кримських татар. За часів кошового І. Гусака, очолював старшинську комісію, котра перевіряла повноваження Петрика Іваненка, який видавав себе за посланця гетьмана…
Рябовол Микола
Рябовол Микола (р. н. невід.-1919) — походив з роду кубанських козаків, предки яких прийшли з України. До революції був головою правління Чорноморо-Кубанської залізниці. З грудня 1917 — голова Кубанської крайової ради. Був одним ізлідерів «Чорноморців», тобто тієї частини козацьких старшин і членів Кубанської крайової ради, які обстоювали автономію Кубані і навіть прагнули об’єднатися на федеративній основі…
Рябінін-Скляревський Олександр (1878-1942)
Рябінін-Скляревський Олександр (1878-1942) — український історик, військовий діяч, педагог, архівіст. Родом з Солігацького повіту Костромської губернії (Росія). Освіту здобував у Казанському юнкерському училищі (1897-99), Миколаївській академії Генерального штабу (Петербург, 1899-1903) та в Петербурзькому археологічному інституті (1910-13). Як офіцер Російської армії, командував військовими підроз-Рябінін-Скляревський ділами під час російсько-японської та Першої світової воєн. Окрему сторінку в його Олександр …