Пободайло Степан (р.н. невід.-помер 1654) — військово-козацький діяч, наказний гетьман Лівобережної України (з 1652). Походив з Чернігівщини. Військову кар’єру розпочав як офіцер польського війська, яким командував королівський комісар в Україні Адам Кисіль. Відомо, що це військо брало участь у придушенні повстання Павлюка, Остряниці та Гуні. 1648 перейшов на бік Визвольної армії Б. Хмельницького. З 1651 —…
Племена Прикарпатья и Северного Причерноморья
Соседями восточной части раннеславянских племен во II—V вв., как и в предыдущий период, были на севере, в Верхнем Поднепровье, балтские племена, на северо-востоке в бассейне Оки,— угро-финские, на юге, в Степи,— поздние скифы и сарматы. На юго-западе, между Карпатами и Нижним Подунавьем, жили фракийские племена карпов, гетов, даков. Кроме того, происходило переселение в Северное Причерноморье…
Платов Матвій
Платов Матвій (1751-1818) — отаман Війська Донського, генерал-лейтенант, генерал від кавалерії, граф. Походив з Дону, з козацької родини. Службу козаком розпочав у 13 років, урядником. Бойове хрещення здобув у бою з горцями, в 1770, під командуванням князя Долгорукого-Кримського. В грудні того ж року відзначений чином осавула. В 1771, на чолі сотні козаків, штурмував Перекопські лінії,…
Пісенний фольклор українців XIII — першої половини XV ст.
Хоча пісенний фольклор цього часу і залишався в основних рисах традиційним, але прийняття християнства надало йому іншого вигляду. Під впливом Візантії та нової історичної дійсності пісенні жанри збагачуються новими темами й виразовими засобами. Водночас втрачаються деякі архаїчні риси, зокрема, діатонічні лади наповнюються хроматизмами, розширюється мелодичний малюнок, ускладнюється ритмічна будова. На зміну первісним звукорядам приходять нові,…
Підсусідки
Підсусідки — так називали зубожілих козаків і селян, котрі не мали не лише власної землі, угідь та промислів, але й не спромоглися на власну хату, а жили по чужих дворах (підсусідували), відпрацьовуючи за це в господарів двору, тобто, по суті, були наймитами. Визначення підсусідків як соціальної категорії козацтва і, взагалі, українського населення, дослідники зустрічають уже в…
Підпрапорні старшини
Підпрапорні старшини — привілейований старшинський прошарок, створений у Слобідських козацьких полках з дітей старшин. Підпрапорні (хорунжі) перебували під прапором, хоругвою полку, тобто вони не підпорядковувалися сотникам, а підлягали безпосередньо полковникам. За розписом, у полку повинно (чи могло) бути не більше 50 підпрапорних. З них були сформовані команди, для виконання спеціальних доручень полковників. Ці команди виконували роль…
Підпільненська (Нова) Січ (1734-1775)
Підпільненська (Нова) Січ (1734-1775) — остання Запорозька Січ. Її заснували запорозькі козаки, коли царський уряд дозволив їм повернутися в рідні місця. Російська імперія тоді стояла на порозі війни з Туреччиною, що розпочалася наступного 1735 року Запорозьке Військо з його високим бойовим потенціалом було вкрай необхідне царському командуванню для успішного ведення військових дій проти турецько-татарських сил. До…
Піднесення престижу великих князів литовських в Європі, спроби їхньої коронації. Позиція українського панства
Наприкінці свого віку, досягнуши вершини могутності, князь Вітовт прагнув забезпечити Великому князівству Литовському незалежне політичне існування в європейському світі. Способом досягнення цієї мети він вважав прийняття королівського титулу. В цьому його підтримали німецький імператор Сигізмунд і король угорський, зацікавлені у ліквідації польсько-литовської унії. У своїх монархічних устремліннях Вітовт спирався як на українську монархічну традицію, про…
Підкова Іван
Підкова Іван (р.н. невід.-помер 1578) — гетьман українського козацтва, господар (Великий князь) Молдови (1577-78). Походив з молдавського великокнязівського роду. За часів гетьмана Б. Ружинського був полковником запорізького козацтва. Брав участь у морських походах козаків. Опозиційно настроєні молдавські бояри, які виступали проти господаря Петрила (Петра Мірчича Кривого, що дотримувався протурецької орієнтації), звернулися до І. Підкови з пропозицією…
Піддані Війська Запорізького
Піддані Війська Запорізького — так називали селян (посполитих), котрі приживалися на територіях Запорізької Січі (Запорізького козацтва), але не були зараховані до козацьких куренів чи паланок. Піддані Війська Запорізького займалися скотарством, хліборобством, полюванням та рибалили, працювали на млинах, добували сіль, одне слово, займалися тими промислами, завдяки яким Запорізьке Військо могло вільно забезпечувати себе всім необхідним для…