Переяславський договір (статті, 1659) — укладений 27 жовтня 1659 у Переяславі між гетьманом Ю. Хмельницьким і посольством Московії. Підготовка до підписання договору велася під брутальним тиском з боку Москви. В основі його були «статті Б. Хмельницького», ухвалені Переяславською радою 1654, проте росіяни суттєво змінили їх текст. Так, згідно з цим договором, Україна вже не мала права…
Переяславська угода (1630)
Переяславська угода (1630) — укладена між коронним гетьманом С. Конецпольським та гетьманом Павлюком 8 червня 1630. Ця угода мала підсумувати трагічні наслідки селянсько-козацького повстання під проводом гетьмана Тараса Федоровича (Трясила). Вона підтвердила умови Куруківської угоди 1625, проте поляки погодилися збільшити число реєстру з 6 до 8 тисяч шабель. Всі нереєстрові козаки, згідно з цією угодою, мали…
Переяславська рада (1654)
Переяславська рада (1654) — рада представників козацтва та населення України, скликана за ініціативою Б. Хмельницького в Переяславі 8 січня 1654. На цій раді було прийняте рішення про возз’єднання (входження «під високу царську руку» царя Московії) України з Росією. Росію на раді представляло посольство на чолі з боярином В. Бутурліним. Проти цього акту возз’єднання рішуче виступила українська…
Перекладна література Київської Русі
Улюбленою лектурою перекладної літератури Київської русі з давен-давна були «збірники». Цих збірників було багато і вони мали різний характер. Були збірники релігійного змісту і збірники мішаного — релігійного і світського характеру. Збірниками релігійного характеру були, крім двох збірників князя Святослава, ”3латая ціп“ («Золотий ланцюг»), «Ізмагард», мінеї, прологи й патерики. Збірники кн. Святослава прийшли з Болгарії. На Україні…
Переклади біблійних текстів в Київській Русі
Завдяки такій упертій, повній посвяти праці духівників, що не раз довгі роки витрачали на переписування однієї книги, повстала на Україні багата література перекладів. Можна в ній визначити ось які роди: книги св. Письма, писання отців церкви, збірники, твори наукового змісту, апокрифи, повісті. Із книг св. Письма-євангелії існували двох типів: т. зв. ”Апракос“ (тобто такі, в яких…
Передумови зміцнення королівської влади в Захiднiй Європi
3 кiнця XI ст. в Захiднiй Європi починається процес подолання феодальної роздробленостi. Становлення i розвиток мiст як центрiв ремесла i пов’язане з цим порушення натурального характеру феодального господарства супроводжувались формуванням бюргерства, зацiкавленого у змiцненнi централiзованої держави i лiквiдацiї феодальної замкнутостi. Його iнтереси об’єктивно збiгалися з iнтересами королiвської влади, що прагнула лiквiдацiї незалежного становища великих сеньйорiв…
Панцерні слуги
Панцерні слуги — воїни ХУ-ХУІ ст., які служили у маєтках Великого князя Литовського (до яких належала значна частина України), охороняли ці маєтки та брали участь у військових походах. Панцерні слуги були феодально залежними від володарів маєтків. Термін «панцерні слуги» часто зустрічається в історичній літературі часів Козаччини.
Пантелеймон Куліш та його політична діяльність
У кожного своя доля. Повною мірою це стосується Пантелеймона Куліша — одного з найвизначніших представників «нової української інтелігенції», яка, за словами М. Грушевського, стояла біля джерел нашого політичного і культурного відродження. Пантелеймон Олександрович Куліш народився 8 серпня (27 липня) 1819 року в містечку Вороніж Глухівського повіту на Чернігівщині. Його батько походив з старовинного козацького роду і…
Паннвіц Гельмут, фон
Паннвіц Гельмут, фон (1898-1947) — німецький військовий діяч, командир російської добровольчої дивізії військ СС (1943-44), командир 15-го кавалерійського (російського козацького) корпусу військ СС, козацький отаман, генерал-лейтенант військ СС. Народився в с. Бацановиц у Сілезії (тепер це територія Польщі), походив з прусських дворян. Володів російською мовою. Закінчив кадетський корпус (1914) і під час Першої світової війни…
Паломник ігумена Данила
Подібно, як Києво-Печерський Патерик, улюбленим твором давніх українців був ”Паломник“ ігумена Данила. (”Житье и хожденьє Данила, Руськия земли игумена»). В часи, коли ширилася на українській землі християнська релігія, поширився також звичай відвідувати місця, в яких жив та проповідував свою науку Христос. Таких людей називали «паломниками», бо привозили з Святої Землі на пам’ятку пальмові галузки. Деякі з них…