Острозька школа (академія) виникла в останній третині XVI ст. в м. Острозі на Волині. Її фундатором і меценатом був багатий і впливовий український магнат Костянтин Острозький. Він зберігав вірність своїй нації, був поборником православ’я, виступав проти католицизму й унії, підтримував діяльність братств, сприяв поширенню освіти і книгодрукування в Україні, заснував при Острозькій школі друкарню та згуртував…
Острогозький (Рибинський) полк
Острогозький (Рибинський) полк — адміністративна-територіальна і військово-козацька одиниця, утворена на Слобідській Україні. Заснований був 1652, родинами козаків та селян, на чолі з полшвником І. Дзиювським, що переселилися на правобережжя Дону між притоками Богучар та Дівиця, з Чернігівщини, окупованої на той час поляками. Полковим центром було м. Острогозьк, сотенними — Старобільськ, Білолуцьк, Ольшанськ, Калач, Стара Калитва та…
Остерський полк
Остерський полк — полк Визвольної армії Б. Хмельницького. Сформований в основному з козаків, жителів Остера (тепер районний центр Чернігівської обл.), що був сотенним центром Переяславського (1648-67) адміністративного полку. Козаки полку брали активну участь у Визвольній війні 1648-54. Відомо, що в 1649 Ос-терським полком командував полковник Тимофій Носач. В 1667-1781 остерська сотня входила до складу Київського полку,…
Особливості формування української національної ідеї в суспільно-політичній думці першої третини XIX століття
Носієм і реальною практичною силою національно-визвольного руху в Україні була освічена верства українського суспільства. Як відомо, в усій державницькій історії різних народів, зокрема й українського, протягом багатьох століть ця освічена частина суспільства на різних етапах суспільного розвитку бул провідною ідейною силою його поступу — згадаймо авторів «Повісті минулих літ» і «Галицько-Волинського літопису» чи твір митрополита…
Особливості української народної пісенності
Стан музичної України першої половини XIX ст. відображає ті всі процеси, які проходила в цілому українська культура в кліщах московської імперії. Україна стала провінцією Москви і в тому відношенні, вже л кінцем XVIII ст. ми відмітили домінантний вплив італійської музики, а теж французької та німецької, яка культивувалась на дворах багатих поміщиків, а з різних журналів…
Особливе військо
Особливе військо — так називався загін (полк), що був сформований в серпні 1786, для охорони Кавказького краю від нападу горців-повстанців, а також персів і турків. Сформоване воно було на засадах козацького війська й існувало, як козацьке (офіційно прирівнювалося до козацького). До цього війська увійшло 300 інгушів і 500 осетинів. Крім того, було створено резерв війська….
Особлива Грамота «Декларація козацького уряду» (1943)
Особлива Грамота «Декларація козацького уряду» (1943). — Звернення до всіх козаків Радянського Союзу та козаків-емігрантів, підготовлене на початку листопада 1943 генерал-лейтенантом козацьких військ Петром Красновим. Опубліковане 10 листопада 1943 в пресі Третього рейху, за підписами начальника штабу верховного головнокомандувача генерала Кейтеля та міністра східних територій Германії Розенберга. У зверненні німецьке командування високо оцінювало допомогу значної…
Основа (журнал)
«Основа» (1861-1862) — перший український літературно-науковий та суспільно-політичний журнал. Публікував історичні статті і розвідки М. Костомарова, В. Антоновича, О. Лазаревського, Д, Мордовця, інших істориків і публіцистів, які досліджували історію, побут і фольклор українського козацтва. Видавався щомісяця, в Петербурзі. Редактором був В. Білозерський. Журнал набув ліберального спрямування. Чимало публікацій його, особливо публікації П. Куліша, стосувалися українського національного…
Освіта на Західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.
Одним з відтинків фронту у житті відродженого українства в Галичині була боротьба за українське шкільництво. Йшлося тут передовсім за право української мови. Законом Крайової Шкільної Ради з 1867 р. питання про навчання мови вирішувала місцева громадська рада. Якщо частина дітей користувалась однією мовою, друга іншою, тоді мова, яка не була викладовою, вивчалась як обов’язковий предмет….
Освіта на західноукраїнських землях початку ХХ ст.
Вже в 90-их роках XIX ст. освітній рух у Галичині виявляв певну динаміку свого природного росту, дарма, що обставини не були зовсім сприятливі. Чільні провідники галицької інтелігенції вживали всіх доступних засобів, щоб розбудити злиденне галицьке село, поширити в ньому грамоту, вчинити його здібним до господарської самоорганізації і політичної акції. Ця праця продовжилась, і в перших…