Прилучення у повоєнних роках Закарпаття до демократичної і висококультурної Чехословаччини виявилось для населення цієї відсталої і занедбаної вітки українського народу — надзвичайно позитивним фактором. За 20 років перебування у складі цієї держави ця, найдальше на захід висунена частина української етнографічної території, зуміла піднятись на доволі гарний культурний рівень. Виявилось це передусім у ділянці шкільництва. Паралельно…
Освіта і наука Київської Русі
Свій гарний розвиток література Київської Руси завдячує очевидно загальному станові освіти й знання. Школи й письменство були головним джерелом поширення освіти, яке зосереджувалось передусім у Києві, а теж в інших більших містах. Покровителями і добродіями їх були самі князі, княжа знать, а теж заможні бояри і купці-міщани. Освіта Київської Русі Хоч повна історія розвитку освіти Київської…
Освіта і наука другої половини XVII ст.
Центром культурно-освітнього життя України XVII ст. і першої половини XVIII залишилась Києво-Могилянська Колегія. В другій половині XVII ст., у зв’язку з безперервними воєнними діями, пошестями і непевністю політичного становища, Колегія переживає важкі часи і занепадає. Її студенти здебільша йшли до війська, пожежі і руїна нищать її будинки. Але у 1670-их pp. приходить до деякого заспокоєння…
Освіта і наука в Україні 16 століття
Вступивши в склад литовської держави, Україна в загально-культурному відношенні значно перевищала Литву й Білорусь. Тогочасна українська (руська) мова стала мовою державною діловодства, дипломатії та приватного листування на території всього Великого Литовського Князівства. Цією мовою був складений «Литовський статут» та інші законодавчі чи правні акти. Про престиж української мови в тих часах свідчить напр. те, що…
Освіта Гетьманщини і Слобідської України
Хоч і обмежувана та раз-у-раз обкроювана автономія Гетьманщини все ж таки давала певний захист для розвитку української культури в кінці XVII і на початках XVIII ст. Розвинулась вона до тієї висоти, що дає підстави поставити Гетьманщину часів Мазепи, Скоропадського, Апостола, Розумовського на один рівень з найбільше освіченими країнами тодішньої Європи. Вона, Гетьманщина, стала культурним вогнищем, впливи…
Освіта в Україні в 20-30 роках
На початках радянської влади в Україні, завдяки патріотичним педагогам, майже в кожному місті і по більших селах продовжали свою працю вже існуючі школи або засновувались нові. Вони старались виховувати молодь у здоровому національному дусі і мали позитивний вплив на місцеве населення, бо ж вони стали дійсними культурними центрами в роки воєнного і післявоєнного хаосу. Але…
Освіта в Україні середини ХІХ ст.
В розвитку шкільництва й освіти на східноукраїнських землях першої половини XIX ст., історія Харківського університету і його велика роль в процесі українського культурного ренесансу творить окремий розділ. На тлі сумної дійсності, яка в цілому царила в Україні, в умовинах затиску будь-яких вільних починів, не було мови про свобідний розвиток початкової чи середньої освіти, а вища…
Орлов-Денисов Василь
Орлов-Денисов Василь (1775-1843) — граф, генерал-ад’ютант, командир козацьких корпусів. Народився на Дону, в родині генерала від кавалерії, військового отамана Василя Орлова. Службу в козацьких частинах розпочав в 1788 році, в полку свого батька. Того ж року здобув чин сотника і почав командувати загоном, що охороняв російсько-турецький кордон. В 1790 відряджений до Петербурга, де ніс службу в…
Орлик Пилип
Орлик Пилип (1672-1742) — відомий український військовий козацький діяч. Соратник гетьмана І. Мазепи. Гетьман України (у вигнанні). Поет. Освіту здобував в Києво-Могилянській академії. Походив з давнього чесько-польського шляхетного роду. Батько його, офіцер польської армії, загинув 1673, у битві під Хотином. З 1698 П. Орлик був кафедральним писарем Київської митрополії. В 1700-06 — писар Генеральної військової канцелярії….
Орлик Григорій
Орлик Григорій (1702-1759) — відомий військовий козацький діяч. Син гетьмана Пилипа Орлика. Граф. Генерал-лейтенант французької армії, граф. Семирічним хлопцем відступав в козацькому обозі разом з батьком, після поразки шведсько-українських військ піц Полтавою (1709). У тринадцять років став гвардійцем шведського короля Карла XII, згодом перейшов на службу до французької армії. Перше бойове хрещення прийняв у битві під…