Інтенсивний розвиток архітектури супроводжався значним розвитком монументально-декоративного мистецтва. Хоч у всіх його галузях переважала релігійна тематика, то воно все більше наближалося до реального життя. Виконуючи різні замовлення церковного і світського характеру, працювало в Україні багато мистців-малярів. Осередком мистецького виховання була передовсім Київська Академія, де малюнкові приділяли багато уваги. Дуже активно діяла в той час лаврська…
Область Війська Донського
Область Війська Донського — так з 1870 називалася територія вздовж середньої та нижньої течії Дону, яку було заселено донськими козаками. До 1870 її називали «Землею Війська Донського». Адміністративним центром цієї області, в якому перебувала ставка наказного отамана Донського козацького війська, був Новочеркаськ. Ця територія була закріплена за донським козацтвом спеціальною «жалуваною грамотою» (1792) російського імператора. З…
Обідовський Іван
Обідовський Іван (р.н. иевід.-помер 1701)-полковник ніжинський (1696-1701). Наказний гетьман українського козацтва. Син рідної сестри гетьмана Мазепи. Брав участь у переговорах гетьмана Мазепи з російською царівною Софією. Командував корпусом козаків під час Північної війни (1700-21). Помер у лютому 1701 від тяжкої хвороби, неподалік Пскова.
Об’єднання романо-германського світу в імперії Карла Великого
Найбiльшої могутностi Франкська держава досягла за часiв правлiння сина Пiпiна – Карла Великого (768-814), який виявив себе видатним державним дiячем, здiбним воєначальником та дипломатом. Новий король франкiв посилив завойовницьку полiтику своїх попередникiв, значно розширив кордони своєї держави i створив iмперiю, яка охопила чимало народiв i племен. Насамперед вiн розпочав наступ на землi саксiв – германських…
Нуреддін-султан (салтан)
Нуреддін-султан (салтан) — офіційний титул другого спадкоємця престолу Кримського ханства. Вважався третьою особою в державі, після калги-сул-тана (першого спадкоємця). Термін часто зустрічається в історичній літературі про козацтво.
Ногайські (козацькі) полки
Ногайські (козацькі) полки — На початку 1802 року у російського уряду з’явилася ідея навернути до козацького стану поселення ногайців, котрі жили в Таврійській області, на Молочних Водах. В жовтні того ж року вийшов відповідний імператорський указ, на основі якого, з ногайців, які жили на території України, сформовано два Ногайських кінних полки, по 500 шабель в…
Ногайська орда
Ногайська орда — одне з державних утворень, яке виникло наприкінці XIV ст., внаслідок остаточного розпаду монголо-татарськї держави Золота Орда. Назву свою взяла від імені полководця Ногая, який очолив це формування, тюрксько-монгольські племена якого (мангити) кочували в районі нижнього та середнього Поволжя. Столицею його стало містечко Сарайчик в пониззі р. Яїк (Урал). В середині XV ст….
Новослобідське козацьке поселення
Новослобідське козацьке поселення — поселення, котре виникло на Лівобережжі Дніпра, на пониззі, в 1753, на смузі землі, за 20 кілометрів нижче від території Нової Сербії (сучасна Дніпропетровська обл.). Заселяли цю територію козаки, які переселялися з території Гетьманської України. Тоді ж із цих козаків було сформовано Новослобідський козацький полк, який підпорядковувався не гетьману К. Розумовському, а Сенату….
Новоросійське козацьке військо
Новоросійське козацьке військо — узагальнена назва козацьких формувань, що існували на території Новоросійського краю. Відомо, що в 1806 тут було сформоване Усть-Дунайське Буджацьке військо, основу якого становили близько 500 колишніх задунайських козаків, які, повернувшись в Україну, були поселені на пониззі Дунаю, в районі Кілії. До них приєднувалися козаки, які втікали з різних турецьких країв, в…
Нововписані козаки
Нововписані козаки — козаки, які щойно були вписані до реєстру і які свого часу, перебуваючи козаками, були незаконно покріпачені, або ж виявилися селянами чи міщанами, котрі зуміли довести, що їх батько чи дід козакував, і тоді їх (згідно з Указом Петра І від 16 серпня 1723) повертали до козацької служби. Нововписані козаки, зазвичай, спочатку відбували військовий…