З історії західноєвропейської цивілізації бували різні відродження а кожне з них мало в своїй основі два аспекти: конкретно-історичний і міфологічний, воно є основою історії і прамітів людства. Українське відродження має універсальний характер. У „межових ситуаціях” воно приносить силу і надію не ззовні, а з власної самовіднови і має якусь силу тривалості супроти кризи поневолення. За…
Націоналістичний рух опору в Україні: УПА в боротьбі з радянською владою
Сьогодні серед політиків, істориків та простих громадян точаться дискусії навколо проблеми, як нам ставитися до ОУН та УПА. Лунають пропозиції всіляко применшити важливість цих явищ в українській історії, не героїзувати це минуле, не творити нових міфів. Досі залишаються в свідомості багатьох українців утерті штампи комуністичної пропаганди про УПА як рух бандитів і зоологічних русофобів та фашистських колаборантів. Є навіть…
Наукове товариство ім. Шевченка
Заснування Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (1873) було вислідом культурних змагань львівських патріотів-народовців, які в другій половині XIX ст. старалися відновити нитку традиції, що сягала доби ..Руської Трійці” з 1837 р., та „Галицько-Руської Матиці» з 1848 р. Цим шляхетним тенденціям сприяли теж доволі активні зв’язки з діячами Наддніпрянщини, зокрема з Кулішем, Кониським, Драгомановим і Антоновичем. До того…
Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ) (1892-1939)
Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ) (1892-1939) — громадська організація, заснована 1892, з наукового товариства ім. Шевченка. Серед його засновників були відомі українські вчені О. Кониський, В. Антонович, О. Барвінський, К. Сушкевич, М. Драгоманов. Вважається, що 1892-1918 НТШ було першою Академією українського народу. Пропаганді української історії. Козаччини та мистецького слова слугували засновані членами НТШ журнали «Правда» та…
Наукове товариство ім. Т. Шевченка і його діяльність
Приєднання Галичини до Польщі дошкульно відчули українські науковці, згуртовані в Науковім Т-ві ім. Шевченка. Під Австрією вони користувалися деякою матеріальною опікою уряду і могли всеціло присвячувати свій час науковим студіям. Тепер, в нових умовинах, прийшлось їм заробляти на прожиток, і число їх зменшилось. Багато з них подалось на еміграцію, де постали нові центри української науки….
Наука про релігію
Чого вчить світська наука про релігію? Зазначимо, що у неї спільні з богослов’ям уявлення про структуру релігії. Світська наука визнає основним у релігії віру в реальність надприродного, в існування Вищої Сили, яка створила усе. Культ (лат. colere — обробляти, шанувати; cultus — обробіток, доглядання, шанування) — у треків і римлян — сукупність обрядів шанування будь-якої…
Наука в Україні кінця ХІХ ст.
Тут треба передовсім відмітити історичні науки. В 70-80-их роках особливо продукційною в цій галузі була діяльність О.М. Лазаревського (1834-1902), автора понад 450 наукових досліджень, статей, розвідок та публікацій, архівних матеріалів, присвячених передовсім історичному минулому України. Побіч нього відзначились, як історик України, О .Я. Єфименко («Історія Українського Народа»), Найбільше маркантною постаттю був в той час, безперечно,…
Наука і освіта в Галичині міжвоєнного періоду
Одним з перших і дуже важливих відтинків фронту, який відкрила польська влада проти українців, було державне народне шкільництво. Йшлося про початкову масову освіту української молоді, яка за Австрії користувалась наукою в рідній мові на державні кошти. Правда, у проводі шкільної адміністрації були здебільша поляки, але вони мусіли числитись з вимогами й потребами великої більшості українського…
Наука в Україні XVIII ст.
Початків нової української науки того часу треба дошукуватися в науково-дослідницькій праці професорів Києво-Могилянської Академії, якої внутрішній розвиток і напрям дослідів як слід ще не вивчені. У цій першій високошкільній установі були покладені основи модерних дисциплін ще у XVII ст., і хоч згодом Києво-Могилянська Академія переживає свій частковий занепад, все ж таки тут здійснився перехід від літописів до…
Наука в радянській україні 20-30-х рр.
В добу воєнного комунізму і русифікаційного курсу, ставлення влади до української науки було негативне, а то й вороже. Заснована в час Визвольних змагань Українська Академія Наук (УАН) опинилась у дуже непевних обставинах. За весь 1919-ий p., заходами Академії появилась з друку лише одна наукова праця — «Записки історично-філологічного відділу». Все ж таки українська наука не…