Іларіон був священиком у Берестові, близько Києва. Там відшукав собі печеру, в якій проводив час у пості, молитвах і в побожних співах. В Берестові мав свій літній двір князь Ярослав Мудрий. Великий князь звернув свою увагу на Іларіона, його набожність, чесний характер та на його освіту і вплинув на єпископів, щоб вони обрали Іларіона митрополитом у Києві…
Митрополит Іларіон (Київський)
Пошуки автора чи хоча б одного з упорядників київського Найдавнішого зводу 1039 р. виявилися надзвичайно складною справою. Мабуть, єдине, в чому погоджуються дослідники, історики, літературознавці та лінгвісти,— так це в тому, що Найдавніший літопис виник у високоосвіченому середовищі своєрідної академії, що утворилася при дворі розумного й освіченого князя Ярослава Мудрого у З0—40-х роках XI ст….
Мистецтво України XV-XVI ст.
Великий розвиток цехів і братств та їх зв’язки з південною й центральною Європою, причинились теж до розвитку ужиткового і промислового мистецтва, особливо кераміки, обробки дерева, металів і ювелірства. Зокрема Львів, особливо вславився виробом гармат і ливарнею дзвонів (як нпр. дзвін на Корняктівській вежі фундації князів Корецьких). В цілому львівський мистецький осередок ренесансу мав виключне значення…
Мистецтво України першої половини XIX ст.
Нелегкий був шлях і українського мистецтва першої половини XIX ст. Воно з трудом виколювалося з чужих форм і шукало собі самобутнього себе вияву. Поряд з розвитком літератури, а теж із започаткуванням української журналістики, спостерігаємо позитивні прояви у становленні мистецтва. Не зважаючи на мало сприятливі умовини, приходить до організації нового українського театру, а в парі з…
Мистецтво Київської Русі. Архітектура
У розвитку культури княжої України визначну роль відігравало мистецтво Київської Русі, а в ньому передовсім монументальна архітектура, скульптура, живопис (малярство), мініатюра. Зразки цих галузей дійшли до наших часів у залишках матеріальних пам’яток, а передовсім церков і живопису на їх внутрішніх мурах. Чимало інформацій дали нам археологічні розкопи й письмові джерела, в яких подибуємо описи цих мистецьких…
Мистецтво України другої половини XVII ст.
Інтенсивний розвиток архітектури супроводився значним розвитком монументально-декоративного мистецтва. Не зважаючи на те, що у всіх видах тодішнього мистецтва переважає релігійна тематика, друга половина XVII і перша XVIII ст. — це початок наближення до реального життя. Мистців починають все більше цікавити світські сюжети чи людська особистість. У другій половині XVII ст. українські майстри кисті все більше…
Миргородський полк
Миргородський полк — адміністративно-територіальна та військова одиниця Лівобережної України ХУІІ-ХУІІІ ст. Сформований влітку 1648 за наказом гетьманської канцелярії Б. Хмельницького. Полковим центром стало місто Миргород на Полтавщині. Сотенними центрами полку були містечка Балаклія, Сміла, Говтва, Омельник, Яреськи, Багачка, Потоки та ін. В 1649 до нього приєднано територію колишнього Лубенського полку, а в 1658 частина території…
Минаєв Фрол
Минаєв Фрол (р.н. і р. см. невід.) — отаман донських козаків. Користувався великою повагою та підтримкою царя Петра І. В 1696, на чолі 2-тисячного загону донських козаків, брав участь у штурмі Азова. Зокрема, командував козаками, котрі на своїх стругах протистояли кораблям турецького флоту. Донські козаки обирали його отаманом на терміни: 1680-82; 1684-92; 1694-1700. Останні роки…
Милорадович Григорій
Милорадович Григорій (1839-1905) — відомий український історик та археолог Походив з роду козацьких старшин (вихідців із Сербії), який дав українському козацтву гадяцького полковника (1715-1726) Михайла Милорадовича та гадяцько-го полковника (1727-1729) Гаврила Милорадовича. З цього ж роду походив і видатний російський генерал, сподвижник О. Суворова і М. Кутузова, граф Михайло Милорадович (1771-1825), якого було смертельно поранено…
Микола Скрипник — його роль в культурному процесі. Третій етап українізації
Виступи Хвильового, Шумського і Волобуева викликали гостру реакцію Москви, яка рішила розгромити ці прс5яви українського „націоналізму”. Розгром українських культурних надбань і діячів перевів, присланий з Москви, М. Каганович. І так — заборонено і розв’язано ВАПЛІТЕ, Шумського вислано до Москви, а звідтіль у концентраційний табір на Соловки. Розгромлено теж численні українські організації, а тисячі української інтелігенції виселено…