Історія України

Український народ спрямовуює думки в практичний бік. Уміє реалізовувати матеріальні плани. Не вистачає, щоправда, блискучості й оригінальності проектів, проте багато здорового глузду. Боротьба переважно заради своєї вигоди, що заважає помічати інші речі та нюанси, тобто може бути сліпим і впертим, як віл. (Недарма віл в Україні був основною тягловою силою і проіснував найдовше.) Уміла практичність і…

Менглі-Гірей (Менглі-Герай) (р.н. невід.-помер 1515) — відомий кримськоа-тарський державний і військовий діяч. Хан Кримського ханства (1468-1515, з перервами). За його правління, столицю Кримського ханства було перенесено з Солхати (Старого Криму) до Бахчисарая. Увійшов він в історію Кримського ханства ще й тим, що при ньому татарська держава перетворилася на васала Османської імперії (1475). Водночас, війська під…

Мелес Анатолій (р.н. невід.-помер 1775) — єпископ православ’я. Грек (візантієць) за походженням. Вперше на історичній арені з’являється 1750, коли у складі групи афонських священиків прибуває до Росії, аби збирати милостиню на Афонсь-кий Георгіївський монастир. Шлях його до Росії і назад пролягав через Україну, і це дозволило йому познайомитися з побутом українських козаків та поспільства. Вдруге…

Мектеб — початкова мусульманська школа для хлопчиків, що існувала в Туреччині та інших мусульманських країнах. Учнями мектебів нерідко ставали й українські хлопчаки, що, як бранці, потрапляли до турецького полону.

Межигірський Спасо-Преображенський монастир. Цей монастир з цілковитим правом можна назвати «козацьким». За однією з версій, він був заснований у 988, грецькими ченцями на чолі з митрополитом Михаїлом. За іншою — його нібито заснував у XII ст. князь Андрій Боголюбський (1157-1174), син Ю. Долгорукого. Принаймні достеменно відомо, що саме за князювання А. Боголюбського монастиреві було даровано…

«Межигірський літопис» — монастирський літопис XVII ст., опублікований в Києві в 1888, у книзі «Збірник літописів, що стосується до історії Південної та Західної Русі». Дослідники вважають, що автором його є настоятель Межигірського Спасо-Преображенського монастиря Ілля Кощаківський. Літопис існує в двох томах (списках). У першому з них змальовуються події, що відбувалися в 1393-1620 на Волині та Київщині,…

Маяк-гляда (фігура) — сторожова вежа, що, за звичаєм, зводилася на узвишші. На ній постійно чатував дозорний козак. Щойно він помічав наближення ворогів, негайно запалював сигнальне вогнище. Маяки-гляди були розташовані на такій відстані, щоб наступний дозорець міг помітити вогонь і теж запалити своє вогнище. У такий спосіб на Січі про появу ворожого війська, яке поки що…

Мацюк Орест (1932) — відомий український історик-архівіст. Основним предметом його досліджень є історія фортечного будівництва на території України, а також історія українського книгодрукування та виробництва паперу. Його перу належить ґрунтовне дослідження «Фортеці і замки України» (1991), яке допомагає історикам уявити собі стан і велич фортифікаційних споруд, які не раз доводилося, штурмом чи облогою, здобувати українським…

Маховський Стефан (р. н. і р. см. невід.) — польський військовий діяч другої половини XVII ст. Шляхтич. Полковник. Відзначався великою особистою хоробрістю і такою ж великою жорстокістю. Під час Визвольної війни Б. Хмельницького командував загонами польської кавалерії, котрі вели запеклі бої з козацькими підрозділами. В одному з боїв під м. Гараджином він розбив (1664) об’єднаний загін…

Махав (від калм. «махн» — м’ясо) — страва (саме м’ясо або суп), головним компонентом якої є варена молода баранина або яловичина. Козацькі кухарі варили махан у мідному казані, на кабиці. М’ясо добре виварювалося, до нього додавали різні приправи. Махан вважався стравою святковою і подавали його здебільшого під час якихось урочистих свят, урочистостей.