Лоївська битва (11 липня 1649) — битва між українськими козацько-повстанськими полками та литовським військом під командуванням великого гетьмана литовського Януша Радзивілла, що відбулася 11 липня 1649 поблизу міста Лоїва. Прагнучи остаточно придушити визвольний рух українського народу, а таїюж маючи намір втягти в українсько-польську війну Велике князівство Литовське, що було складовою частиною Речі Посполитої, польський король Ян…
Ложвицький полк
Ложвицький полк — полк, що існував у складі Визвольної армії Б. Хмельницького. Сформований був із козаків Лохвицької адміністративної сотні — складової частини (1648-58) Миргородського адмінполку. Козаки його брали участь у Пилявецькій (1648), Зборівській (1649), Берестецькій (1651) та інших битвах. За версією сучасного дослідника В. Сергійчука, очолювати його міг славетний полковник Степан Півторакожуха, який згадується в 1649…
Лобода Григорій
Лобода Григорій (р. н. невід. — помер 1596) — кошовий отаман, гетьман Війська Запорізького (1593-96, з перервами), гетьман повстанської армії. Родом з Київщини. Відомо, що 1593, під час повстання К. Косинського, Г. Лобода вже був кошовим отаманом Запорізької Січі і підтримував повстанців. Того ж року на чолі козацького корпусу здійснив похід на місто Оргіїв (Молдова). Спільно…
Лобисевич Опанас
Лобисевич Опанас (1732-1805) — письменник, громадський діяч. Походив з Чернігова, з давнього козацького роду. Освіту здобував у Києво-Могилянській академії (з 1747) та Петербурзькому університеті (з 1754). З 1761 тривалий час працював перекладачем у канцелярії гетьмана К. Розумовського та його особистим секретарем. Очолював канцелярію гетьмана. В 1785-87 — очолював Новгород-Сіверське губерніальне шляхетство. Один із засновників і…
Літописці Волині і України
«Літописці Волині і України» — збірка текстів, запозичених з кількох давньоукраїнських, давньолитовських та давньобілоруських літописів, хронік, історичних нотаток. Як припускають, упорядником цих «літописців» був чернець Межигірського монастиря Ілля Кощаківський. Укладено було цей літопис в 1690-1707, і складається він з 12 книг. Найбільшу цінність для дослідників, і просто читачів, становить перша книга, сформована на основі давньоукраїнських…
Літопис Самовидця
«Літопис самовидця» (детально). Так назвав український письменник Пантелеймон Куліш анонімний історичний твір початку XVIII ст., один із списків якого потрапив до його рук у 1840 р. (оригінал літопису не зберігся). Тут подавалися події, що відбувалися в Україні в 1648-1702 рр. Розповідь велася настільки жваво, достовірно і в багатьох випадках дуже докладно, що це, як був переконаний…
Літопис Самовидця – коротко
«Літопис Самовидця» (коротка характеристика) — український козацький літопис. Гіпотетичним автором його (услід за багатьма дослідниками) можна вважати козацьіюго старшину Романа Ракушку-Романовського (бл. 1622-1703), який сам брав участь у Визвольній війні 1648-34 під проводом Хмельницького, будучи при цьому шзаком Ніжинської адмінсотні. Відомо, що по смерті Хмельницького він став Ніжинським адмінсотни-ком, а в 1659-63 роках був на посаді…
Літопис Малоросії або Історія козаків-запоріжців та козаків України або Малоросії
«Літопис Малоросії або Історія козаків-запоріжців та козаків України або Малоросії» — літопис, укладений французьким істориком, дипломатом, мандрівником XVIII ст. Жаном-Бенуа Шерером. Основні події, які висвітлюються у цій праці, відбуваються у ХУІІ-ХУІІІ ст., від часів Хмельниччини до гетьмана І. Скоропадського. Автор прихильно ставиться до боротьби українського народу за свою незалежність: «Цей народ, — говорить він, — пам’ять…
Літописи як різновиди художньої прози
На перший погляд і Паломник ігумена Данила, що подає відомості з обсягу географії, і «Руську Правду», що є збіркою звичаєвого прана в давній Україні, і староукраїнські літописи, що подають історичні факти, можна вважати науковими творами , які виходять поза межі літератури в тісному розумінні слова. Але і Паломник ігумена Данила, і староукраїнські літописи поруч своєї наукової вартості мають ще…
Літописець Никон
В історії літописання уже давно утвердилася думка, що другим упорядкованим у Києві зводом був Печерський 1073 р., названий так за місцем створення. О. О. Шахматов, а слідом за ним М. Д. Приселков довели, що діяльну участь у печорському літописанні початку 70-х років XI ст брав сподвижник засновників Печорського монастиря Антонія і Феодосія Никон, у створеному…