Ладунка (лядунка) — шкіряна сумка для споряджених набоїв та куль, яку козак носив на поясі. Досить часто шкірою обшивали металеві чи дерев’яні коробки. В багатьох ладунках були спаяні між собою «кишеньки», в яких розташовувалися паперові згортки з кулями та мірками пороху.
Лава (атака лавою)
Лава (атака лавою) — один із прийомів атаки: розгорнутим строєм, в одну шеренгу. Так запоріжці атакували найчастіше. Зустрічаючись з противником, вони шикувалися в три шеренги, але в атаку йшли лавами, в одну шеренгу, хвилями, намагаючись охопити противника з флангів і зайти йому в тил. При цій тактиці козаки зазнавали значно менше втрат, ніж, скажімо, російські чи…
Кючук-Кайнарджійський мирний договір (1774)
Кючук-Кайнарджійський мирний договір (1774) — був укладений між Росією та Туреччиною 10 липня 1774 в с. Кючук-Кайнарджі поблизу Сілістри (тепер територія Болгарії). Цим договором було покладено край російсько-турецькій війні (1768-1774), в якій брали активну участь українські козаки. За ним до Російської імперії відійшли українські козацькі землі між Південним Бугом та пониззям Дніпра, фортеці Керч, Кінбурн…
Кучманський шлях
Кучманський шлях — розглядається дослідниками, як розгалуження сумнозвісного Чорного шляху (див.). Починався від верхів’я р. Інгул, поблизу теперішнього м. Вознесенськ (на Миколаївщині), і вів до Бара (на Вінниччині). Поблизу Тернополя знову з’єднувався з Чорним Шляхом. Кучманський шлях — один із традиційних шляхів нападу кримських та ногайських татар (ХУІ-ХУІІІ ст.) на Поділля та Галичину. Часто згадується в…
Кухаренко Яків (1800-1862)
Кухаренко Яків (1800-1862) — наказний отаман Чорноморського козацтва, український письменник та етнограф. Автор п’єси «Чорноморський побит» (1836), сюжет якої М. Старицький перелицював на лібрето «Чорноморці». Його перу належать оповідання, повісті та етнографічні нариси «Пластуни», «Вівці і чабани в Чор-номорії» та переказ народної казки «Вороний кінь». В 1880 твори його вийшли окремою книжкою, а до того друкувалися…
Кутєпов Олександр (1882-1930?)
Кутєпов Олександр (1882-1930?) — відомий російський військовий діяч. Генерал від інфантерії. Один з організаторів білої Добрармії на Дону. Походив з давнього дворянського роду. Закінчив Санкт-Петербурзьке піхотне юнкерське училище. Брав участь в російсько-японській (1904-05) війні, де, за особливу хоробрість і мужність, був переведений з звичайної піхотної частини до Лейб-гвардії Преобра-женського полку, служити в якому вважалося особливою…
Куріньчики
Куріньчики — «куріньчиками» називали незаможних козаків, що належали до певного куреня, але яких прикріплювали до генеральних старшин та полковників для виконання різних доручень. Назва походить від того, що під час по.ходу «куріньчики» відповідали за курінь свого господаря; тобто мали споруджувати курінь, чи ставити намет, в якому той ночував, відпочивав; а також відповідали під час походу…
Культурно-просвітницькі центри національного відродження 30-х років XIX
Дня українського відродження наступного десятиліття -30-х років XIX ст. — першорядну роль починають відігравати не лише захоплення у вивченні політичних ідей декабристів, а й зацікавлення фольклором, культурною спадщиною українського народу в цілому, а також видавнича діяльність. Книжки, журнали й газети стають найпершим способом поширення культурних традицій та історичних знань, української мови та літератури, через які…
Культурне відродження другої половини XVII ст. Історичні передумови
Ні придушення селянсько-козацьких повстань проти Польщі у тридцятих роках XVII ст., ні т.зв. „золотий спокій” (за польським визначенням), який ніби настав згодом, не розв’язали цілого ряду наболілих справ, які переживала Україна під польським пануванням. Що більше, — в цьому часі магнатсько-шляхетська Польща посилила національно-релігійне, економічне та соціальне гноблення українського народу. Значно погіршало становище нереєстрового козацтва,…
Культура ямочной керамики
Племена культуры ямочно-гребенчатой керамики. Эти племена появились на современной территории Украины приблизительно во второй половине IV тысячелетия до п. э., где заселили долины рек северо-восточных районов. Их многочисленные поселения размещались вдоль среднего течения Северского Донца, Ворсклы. Пела, Сулы, Десны и Сейма. Исследованных здесь поселений, однако, очень мало, а могильников и отдельных погребений вовсе не обнаружено. Среди…