Здавалося б, що ж може бути особливого в типовій «політичній» справі, сфабрикованій чекістами проти жителя подільської глибинки? А виявляється, саме ці архівні матеріали зберегли для нащадків і для історії України рідкісний приклад організованого громадського захисту прав людини. Хоч як дивно, в умовах комуністичної сваволі на шляхетний вчинок зважилася малоосвічена колгоспна селянка — дружина петлюрівця. За…
Костомаров Микола
Костомаров Микола (псевдонім — Ієремія Галка) (1817-1885) — відомий історик. Вихованець Харківського університету (історико-філологічний факультет). В 1844-45 учителював у Рівному та Києві. З 1846 — професор Київського університету. Один із засновників (спільно з В. Гулаком, Р. Кулішем, Т. Шевченком) Кирило-Мефодіївського Братства, автор його програмних документів. Після розгрому Братства сидів у в’язниці та відбував заслання у Саратові. В…
Косагов Григорій
Косагов Григорій (р.н. і р.см. невід.) — росііїський військовий діяч другої половини XVII ст. З’являється на історичній арені в чині полковника, згодом стає генералом. В 1664 командував корпусом російських військ, котрий, спільно з загоном українських козаків на чолі з Іваном Сірком, та загоном донських козаків, здійснив похід на Кримське ханство. Українсько-російським військам вдалося на певний…
Корсунь (з 1944 — Корсунь-Шевченківський)
Корсунь (з 1944 — Корсунь-Шевченківський) — місто. Районний центр Черкаської обл. Засноване 1032 князем Ярославом Мудрим. В 1240 зруйноване татаро-монголами Батия. В 1584 поляки збудували в Корсуні фортецю, гарнізон якої складався з поляків та реєстрових козаків. В 1630 був визволений повстанцями гетьмана Т. Трясила. 16 травня 1648 під Корсунем відбулася славетна Корсунська битва, в якій козацько-повстанські…
Корсунський бій (4 квітня 1630)
Корсунський бій (4 квітня 1630) — бій, що відбувався під Корсунем, між загоном повсталих запорізьких козаків під командуванням гетьмана Т. Трясила, якого підтримували З тисячі реєстровців, і польськими військами. Після наближення повстанців до Корсуня, міщани теж повстали. Спільними діями польський гарнізон та військо, що підійшло йому на допомогу, були розгромлені. Цей бій дав поштовх до широкого…
Корсунська битва (1648) – коротко
Корсунська битва (1648) (Коротко) — битва, що відбулася 15-16 травня 1648 під Корсунем. У ній взяли участь 15-тисячне селянсько-козацьке військо під командуванням Б. Хмельницького та 20-тисячне польське військо під командуванням коронного гетьмана М. Потоцького. На боці козаків у битві брав участь і 4-тисячний загін кримських татар. Напередодні битви в полон полякам здався козак-смертник С. Зарудний, який…
Корсунська битва (1648)
Корсунська битва — друга битва Визвольної війни українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького проти Польщі, що відбулася 16(6) травня 1648 р. під містом Корсунем. Після першої перемоги козацьких військ на річці Жовті Води над авангардними силами польської окупаційної армії, очолюваної великим коронним гетьманом Миколою Потоцьким і польним коронним гетьманом Мартином Калиновським, Богдан Хмельницький прагнув розвинути успіх,…
«Короткий опис Малоросії»
«Короткий опис Малоросії» — український козацький літопис. Автор невідомий. Створений у 30-х роках XVIII ст. Становить собою збірку історичних оповідань, що охоплюють події від часів Київської Русі до 1734. Значну увагу в літописі приділено життю і боротьбі Б. Хмельницьшго, І. Богуна, С. Палія, І. Виговського, І. Мазепи та інших козацьких полководців. Літопис написано з виразно проросійських…
Коронний суд
Коронний суд. У Речі Посполитій — суд, здійснюваний самим королем. Дійство відбувалося під час засідання сейму. Коронний суд розглядав справи про важливі політичні злочини проти Польщі, про зраду, замах на життя та честь сенаторів, короля, відомих аристократів. На засіданнях цього суду розглядалися й справи деяких керівників козацьких повстань, зокрема, справа гетьмана І. Сулими, яких привозили…
Коронація Данила Галицького, як елемент української державної традиції
Володарями України-Руси були князі. І лише галицький князь Данило та його нащадки мали королівський титул. Це свідчить про визнання українських володарів Західної України в Європі. Нарівні з королями Угорщини, Чехії, Польщі галицькі князі одержували благословення Папи Римського, хоч і залишалися православними правителями. Натомість північноруські князі були для Європи нерівнорядними державцями. Тому-то, підкреслював Ярослав Дашкевич, російські й…