Козацьке наймитування — особливий вид наймитування. Він полягав у тому, що частина заможних козаків, щоб не йти в похід, або не виконувати якихось козацьких повинностей, зокрема, не брати участі в будівництві фортифікаційних споруд, наймали собі незаможних козаків, козацьку сірому (голоту). Ця практика набула настільки широкого розповсюдження, що з’являється кілька спеціальних постанов та розпоряджень російського уряду,…
Козацьке військове мистецтво
Козацьке військове мистецтво. Козацьке військо виступало в похід на заклик гетьманського універсалу. В близькі походи йшли без обозу, із самими саквами та юквами, а в далекі — зі значною кількістю возів, їх могло бути до 10 тисяч. Як свідчать сучасники, козацькі похідні вози були досить легкі, невеликі. На десять козаків звичайно брали один віз. Крім обозу,…
Козацьке військо
Козацьке військо репрезентувало збройні сили України в XVI-XVIII ст. Воно склалося в Запорозькій Січі в 20-30 рр. XVI ст. Тих, хто оселявся на Запорожжі, на неприступних островах і стрімких берегах, грізні дніпровські пороги. Великий Луг захищали від наступу ворогів — військ польської шляхти та ханських орд. Умови для існування і ведення господарства тут були ще складніші…
Козацьке бароко (українське)
Друга половина XVII ст. позначилась доволі буйним розцвітом мистецтва, його другим, після княжих часів золотим віком, коли витворюється новий своєрідний стиль, що має назву козацьке бароко. Виборовши собі незалежність, Україна має знову можливість наблизитись до культурно-мистецьких досягнень західної Європи і переймає від неї нові напрямки та перетворює їх у своєму традиційному дусі. Спокійні, зрівноважені форми ренесансу,…
Козацька чайка «Богун»
Козацька чайка «Богун» — діюча копія козацького бойового човна (чайки) зразка кінця XVI ст. Вигляд і конструкцію чайки відновлено Міжгалузевою лабораторією історичних досліджень, спільно з Київським міським товариством «Вільне козацтво», в рамках проекту програми моделювання історичних процесів та технологій — «Богун», на основі матеріалів підводно-археологічних експедицій біля о.Хортиця і в Дніпробузькому лимані та даних інституту…
«Козацька ревізія»
«Козацька ревізія» — термін, що з’явився 1722 році, коли Малоросійська колегія (див.) розпочала свою діяльність з того, що вдалася до ревізії стану всього козацтва. Первісна мета ревізії — виявити всіх колишніх селян, котрі різними шляхами зуміли записатися в козаки — «покозачених селян». Тоді ж з’явився указ, яким заборонялося продавати селянам козацьку землю, оскільки володар такої землі…
Козацька рада (козацьке коло)
Козацька рада (козацьке коло) — збори козаків, під час яких вирішувалися найголовніші питання козацького буття, війни і миру. Орган козацького самоуправління , в ХУІ-ХУІІІ ст. на Запорізькій Січі та в Гетьманській Україні. На козацьких радах обирали кошових отаманів (на Січі), гетьманів і козацьку старшину. На Січі козаки виходили на січовий майдан під звуки литаврів. Січова старшина…
Козацька медицина
Козацька медицина — система заходів по організації охорони здоров’я та лікування у Війську Запорізькому Низовому, на Дону та Кубані, по інших козацьких територіях і формаціях у ХУІ-ХІХ ст. Ґрунтувалася на народній медицині: знахарстві, костоправстві, замовляннях, а в другій половині XVIII і в XIX ст. — ще й на досягненнях тогочасної європейської медицини, з залученням найманих лікарів-іноземців….
Козацька держава. Устрій і суспільні відносини
Відроджена українська козацька держава за недовгий початковий період (яких 30 років) перейшла різні фази. Велика революція 1648 р. визволила з-під польського ярма передовсім східню Наддніпрянщину. В склад держави Хмельницького, що існувала на подобу військової організації, входили на лівому березі Дніпра Чернігівщина і Полтавщина, а на правому — Київщина і частина Поділля. Окремо стояло і зберегло свій устрій…
Козацька держава в роки Хмельниччини: визначення і трактовки
Козацьку визвольну війну середини XVII ст. часто представляють як у чистому вигляді війну українського народу з польськими загарбниками. Схематизуючи проблему, інтерпретуючи Хмельниччину в категоріях національної проблеми XIX ст., історики й суспільствознавці накидають дійовим персонажам історії логіку мислення людей XX ст. Генералізують проблему державності, а розгляд тодішньої історії лише під кутом зору будівництва держави у XIX -XX ст. спрощують і…