1. Добре бажання дати, а не самий дар чинить людину жертвенною.
2. Не той дає, хто може, а той, хто має серце Боже.
3. Хто більше має, той іншим більше може дати; хто в більшу силу ввійшов, той більшій громаді більшу послугу зробити може.
4. Гість, дитя і цар, і жінка мають один звичай:
Є що, чи нема, байдуже, їм усе лиш дай та дай.
5. Порада, немов лікарство: його охочо дають, але неохочо приймають.
6. Чим більше людина дає людям і менше жадає для себе, тим вона є кращою; а чим менше дає другим і більше жадає для себе, тим вона є гіршою.
7. Добре давати тоді, коли просять, а ще краще давати без просьби самому, збагнувши потребу.
8. Дати від наміру свого не трудно, дати ж від убозтва свого не легко, але дати тільки для того, щоб дати, зробити гарний жест, це занадто мало, треба в дар свій вложити любов.
9. Коли дитині давати все, чого вона хоче, то вона зажадає від вас і місяця.
10. Поки я можу давати, я не є вбогий навіть у тому випадку, коли я не можу дати більше, як склянку води спрагненому. Коли ж я нічого не можу дати, то я нужденна людина, хоч би я й жив у позолочених палатах.
11. Людська мова — це чудовий Божий дар. Коли б кінь міг навчитися вимовити хоч одне слово, то його возили б на показ по цілому світі, а його власник став би мільйонером.