Кам’янець-Подільський замок і укріплення міста (Хмельницька обл.), 14-17 ст.

Визнаний одним із семи чудес України, Кам’янець- Подільський замок являє собою рідкісний приклад власне української фортифікаційної архітектури Серед­ньовіччя. Його будівництво пов’язане з діяльністю чоти­рьох братів Корятовичів, князів литовсько-русинського походження, які правили на території Поділля у другій половині 14 ст.

Незважаючи на те, що брати народилися в Литві й до­водилися внучатими племінниками самому великому князеві Ольгерду (Альгердасу), під час будівництва зам­ку вони користувалися послугами місцевих майстрів. Зведений ними ансамбль не має аналогів у литовському зодчестві, натомість повною мірою відповідає традиціям української фортифікації 14-15 ст.

У період від 1374 до 1434 р. Кам’янець-Подільський був столицею величезного напівнезалежного Поділь­ського князівства. Але в середині 15 ст. край був захо­плений поляками. Князь Бучацький продав місто й замок польській короні, і Кам’янець-Подільський став цент­ром воєводства, важливим прикордонним форпостом

Речі Посполитої. У середині 16 ст. під керівництвом зодчого Іова Брейтфу- са в замку було добудовано чотири додаткові башти, а на початку 17 ст. з півдня до ансамблю було прибудовано Новий Замок, призначений для захисту від артилерії. Так ансамбль Кам’янецького замку склався остаточно.

У 1672 р. місто захопила турецька армія, але старий замок майже не постраждав при штурмі. Після повернення польської влади старий за­мок уже не використовувався як оборонна споруда, але, на щастя, й не піддався руйнуванню.

За своєю структурою замок є витягнутим багатокутником, обмеженим стіною із сімома повними баштами, двома циліндричними півбаштами й однією навісною башточкою-кавальєром. До русинсько-литовського часу належать башти Ковпак і Тетчинська на західному боці замку, а також Рожанка й Лянскоронська башти східного боку. Всі вони мають однакову конфігурацію: вузький циліндр увінчаний широким парапетом із готични­ми вікнами й перекритий елегантним шатровим шпилем.

Ще чотири башти – Папська, Ляська, Денна та Мала Західна – побудовані в 16 ст., а Нова Західна та Нова Східна башти -у 17-му. Серед башт польського періоду найбільшу цікавість являє Папська башта: її мо­

нументальна чотиригранна основа переходить у восьмигранний другий ярус, увінчаний низькою конічною покрівлею.

Ансамбль Кам’янецького замку органічно пов’язаний із укріпленнями розташованого поряд із ним древнього міста. Вони також складаються зі стін і численних башт, зведених у 14-17 ст. Найбільший інтерес серед міських укріплень являють унікальні ансамблі Руської та Польської брам. Вони скла­даються з укриття-барбакана, воріт і декількох циліндричних башт.

Category: Польсько-литовська доба