Козацькі клейноди — це відзнаки, регалії, атрибути влади козацьких гетьманів та гетьманів України, кошових отаманів та козацької старшини різних рангів ХѴІ-ХѴІІІ ст.
Вони є історичними реліквіями українського народу. Клейноди — це передусім корогви (прапори), значки (сотенні та курінні прапори-стяги), бунчуки, булави, пірначі, палиці-жезли, литаври, сурми, печатки, іноді гармати та інша зброя з прикрасами. Клейноди виготовляли краш;і майстри, оздоблювали сріблом, золотом, діамантами, коштовними самоцвітами, художнім різьбленням.
Гетьману і Війську Запорозькому клейноди надавалися польськими королями, турецькими султанами на знак визнання ними влади, самоврядування й незалежності офіційних осіб та державних інституцій козацтва і Запорозької Січі.
Клейнодами гетьмана були булава, бунчук, прапор і печатка, кошового отамана — булава.
Булава складалася з дерев’яної палиці й золотого чи срібного навершшя у вигляді кулі чи яблука. Бунчук — довга палиця, іноді срібна, із золотим яблуком або вістрям на кінці, до якого були прикріплені два-три білі кінські хвости, обшиті парчею чи сіткою.
Булава і бунчук вручалися гетьману на загальній козацькій раді, кошовому отаману — на раді Запорозької Січі.
Пернач — ознака влади полковника і запорозьких курінних отаманів. Це невеликих розмірів булава з глибокими рівчаками на сферичній частині.
Лише кілька клейнодів Запорозької Січі зберігається в українських державних музеях — Київському (НІМУ) і Дніпропетровському (ДІМ). Решта потрапили до музеїв Росії, яка відмовляється повернути ці реліквії українського народу. [Є козацькі прапори і в музеях Швеції.].