Чудова фортеця Солдая оточила древнє місто, якому на той момент було вже понад тисячу років. У різний час тут жили алани, хозари, візантійці, половці, сельджуки й ординці.
Видатний оборонний ансамбль було вибудувано генуезцями в період 1371-1469 рр. Він включав два яруси оборони, що практично повністю збереглися до наших днів. Нижній ярус був захищений 6-8-метровою стіною, укріпленою чотирнадцятьма бойовими баштами висотою до 15 м.
Кожну з башт названо ім’ям консула, за якого її побудували: про це повідомляють вмонтовані в стіну будівель плити з геральдичною символікою та написами середньовічною латиною.
Найбільш неприступною частиною Нижнього ярусу є комплекс Головних воріт. Він включає широкий ворітний проїзд, який з обох боків прикривають тристінні башти та півкруглий виступ-барбакан перед ними.
Під захистом стін розташувалося місто. З його споруд до наших днів дійшли парні складські приміщення 14- 15 ст., залишки фундаментів і дві непогано збережені церкви: «Храм на консолях» у центрі фортеці та храм Дванадцяти Апостолів у Судацькій бухті, неподалік від Докової башти.
Кожну з башт Судацької фортеці колись прикрашали закладні плити з іменами консулів, які керували їхнім спорудженням
Верхній ярус оборони включав зубчасту стіну, що йде по самому гребені скелі, яка обривається в море, три оборонні башти та масивний донжон, що виконував функції Консульського замку. В його оформленні простежуються риси проторенесансу: спарені півциркульні вікна, розділені колонками, ступінчасті аркатури тощо. На самій вершині скелі розташовувалася Дозорна башта, що служила також маяком.