Лизогуб Яків Юхимович

Лизогуб Яків Юхимович (1675-1749) — відомий український військовий і політичний діяч. Наказний гетьман Лівобережної України (1696). Походив з давнього козацького старшинського роду, знаного ще за часів Визвольної війни 1648-54. Закінчив Києво-Могилянську академію. Обіймав ряд важливих військових та державних посад; генерального бунчужного (1713-28), генерального обозного (1728-49). Під час походу російсько-українських військ у Польщу (1733) був наказним гетьманом. В 1723-24 за наказом Петра І відбував ув’язнення в Петропавлівський фортеці. Командував корпусом під час польського (1733) і турецького (1734) походів. Деякі дослідники вважають, що він є автором «Лизогубівського літопису», складеного 1742, в якому розкривається історія Козаччини часів І. Мазепи, історія Гетьманської України. Очолював комісію, яка складала судові закони України. Був у складі депутації старшин до російського царя, яка вимагала відновлення в Україні гетьманського правління, тобто, по суті, відновлення державності.