Переяславський полк — адміністративно-територіальна та військово-козацька одиниця. Створений в 1648, за наказом канцелярії Б. Хмельницького. Полковим центром стало м. Переяслав (тепер — Переяслав-Хмельницький на Київщині). Сотенними центрами були: Баришівка, Бориспіль, Басань, Воронків та інші.
За даними сучасного дослідника В. Сергійчука, першим полковником слід вважати Петра Головацького. Відомі також полковники Федір Лобода (1649), Андрій Романенко (1649), Богдан Каленченко (1653). Козаки Переяславського полку брали активну участь у Визвольній війні 1648-54, а також у повстанні проти гетьмана І. Виговського; боролися проти турецько-татарських військ, які здійснювали Чигиринські походи (1677-78). Відзначилися у Північній війні (1700-21) та в кількох російсько-турецьких війнах. Ліквідований полк як адміністративна одиниця в 1781, за наказом російського уряду. Територія полку стала територією Переяславського повіту Київського намісництва. Про боротьбу козаків Переяславського полку досить часто згадується в історичній літературі.