Ратуша з’явилася в Кам’янці-Подільському у зв’язку з наданням місту самоврядування за Магдебурзьким правом у 1374 р., однак можливо, що при її будівництві була використана більш рання споруда. Спочатку будівля мала вигляд двоповерхового будинку з триярусною вежею, що стояла окремо. Вежа ця, чотиригранна в плані, зберегла оформлення романсько-ранньоготичного часу: її фасад прикрашено спареними півциркульними вікнами та рельєфними кільцями.
Наприкінці 16 ст. будівля ратуші розширилася і включила в себе основу вежі, на якій одночасно з’явився четвертий ярус.
На початку 18 ст. архітектор Ян де Вітте доповнив фасад споруди новими парадними сходами, а вежу надбудував п’ятим ярусом зі шпилем і пілястрами. Фасад будівлі прикрасила закладна плита з написом і зображенням сонця – емблеми Подільського краю. Численні перебудови ратуші додали їй особливої мальовничості.
Окрасою вежі є годинник, уперше встановлений іще у 18 ст. Він мав два дзвони, які в 1753 р. відлив із міді та срібла відомий львівський майстер Теодор Полянський (про це свідчить напис на самих дзвонах). Один із них важить 101 ц, другий – 93 ц.
Подарував дзвони місту теребовлянський староста Михаль Франтішек Потоцький, відкупивши їх у Домініканського костьолу. Годинник служив для визначення часу мешканцям усього міста та його передмість. Після пожежі 1818 р. годинник на ратуші надовго замовк; його відновили тільки в 1884 році. Нині один із дзвонів зберігається в музеї, а другий, як і раніше, несе свою службу на вежі.