Наші предки у цей день колись святкували Громницю. Бо саме цього дня починався поворот сонця на літо, тобто зима стрічається з літом.
Справляли обряд із свічками, що знаменували світлу силу, яка мала оберігати людей від літнього грому.
За християнським віруванням, 15 лютого — Стрітення Господнє, пов’язане із праведним старцем Симеоном, якому було сповіщено, що він не помре, поки не зустріне Спасителя. За тодішніми законами на сороковий день після народження дитини батьки мусили принести свого первістка в храм на посвячення Богові. І коли Марія та Йосип принесли Ісуса в храм, там вони зустріли Симеона, який узяв немовля на руки і промовив: «Нині відпускаєш у спокої раба Твого, Владико, як і сказав Ти, бо побачили очі мої спасіння Твоє, що приготував Ти всім людям світ на просвіту народів і славу людей Твоїх, Ізраїля». Напередодні свята жінки випікали «жайворонків», давали дітям, щоб ті закликали весну, допомогли їй збороти зиму, але виносити їх можна було лише у двір.
Інші назви свята: Зимобор, Громниця. Чому Зимо-бор — зрозуміло, бо зима бореться за свої права, а ось друга — трохи дивна. Вона пов’язана з обрядом освячення свічок літніми громами. У цей день відбувалася урочиста служба, після якої святили воду і свічки. Стрітенська свічка, за віруваннями наших предків, мала дуже велику магічну силу і допомагала відігнати злі сили. Тому, ставлячи свічку під образами, люди зверталися до Божої Матері з проханням допомогти людям. А ще кажуть, що свічка, освячена на Стрітення, оберігає оселю від пожежі та грому. Тому таку свічку називають громничною (громівниця, громиха). Така свічка, запалена під образами, вважається, допомагає відвернути весняну повінь. Біда, якої здавна боялися люди, — це коли мороз дерева «б’є» за те, що забули кутею пригостити. Саме така свічка відвертає й цю біду. Ще одна традиція — святити воду, якій також приписували велику силу зцілення. А найкраще ця вода лікує хвороби від протягу. Такою водою ще худобу напували та вулики кропили. Мала вона ще назву «козацької», бо за повір’ям має дві козацькі сили. Перша сила оберігає від кулі козака на полі бою. Друга сила оберігає чумаків у дорозі.
Про ворожіння в цей час. Найпершим ворожінням літніх людей вважалося виставити на ніч на поріг зерно. Якщо вранці на нього впаде роса — буде врожайний рік.
А в молоді перше ворожіння було інше: наливали повні ночви води і вкидали туди дев’ять шкаралупин від горіхів. Якщо дев’ять молодих людей (по черзі) за один подих зможуть розігнати цю «флотилію», то буде гарний урожай у саду.
Друге ворожіння таке: якщо дев’ять чоловіків по черзі зможуть накапати щонайбільше крапель у відро з наперстка води, то буде гарний збір меду.
Селяни пильно стежили за погодою на Стрітення, найзавбачливіші навіть вели прогностик на кожну годину.
Якщо під вечір потепліло, то перемагало літо. Коли ж траплялося навпаки, припікав морозець, то зима ще не поступалася своїми правами.
Якщо на Стрітення півень води нап ’ється на порозі, то на Явдохи (14 березня) віл напасеться на дорозі.
Коли на Громницю півень нап ’ється водиці, то на Юрія (6 травня) кінь напасеться травиці.
Якщо на Стрітення мороз буває, то ведмідь свою буду розбиває.
Якщо на Стрітення метіль дорогу перемітає, то корм відмітає.
На дахах довгі бурульки — стільки ще випаде снігу.
Стежили за розмірами бурульок протягом дня. Якщо ввечері вони короткі — до весни снігу випаде небагато, а якщо довгі, то треба сподіватися на рясні заметілі.
Пасічники завважували: як капатиме зі стріх водичка, так і мед прибуватиме до вуликів.
Коли на Стрітення іній, зародить добра гречка, картопля.
Громниці проснулися — зима минулася.
Коли на Стрітення дощ іде — ґазду у році скрута жде.
Коли на Стрітення вода зі стріх тече — зима скоро не втече.
На Громниці кінець санниці.
Прийшли Громниці — прощай вечорниці.
Прийшли Громниці — збудили землицю.
Якщо на Стрітення десь тріщить лід — рік буде багатим на мед.
За повір’ям, Стрітення — найкраща пора для зустрічей, гостин, змовин. Чумаки в цей день оглядали упряж, змащували вози, перевіряли реманент. Традиційно вперше цього дня співають веснянки й востаннє звучать колядки та щедрівки. З інших пісень співаються чумацькі, козацькі та стрілецькі.