Категорія: Найдавніші часи

Передісторією виникнення Харакса історики вва­жають інцидент, що відбувся в районі мису Ай-Тодор. Узимку 49 р. н. е. два римські військові судна розбилися об скелі цього мису. Уцілілих моряків, включаючи пре­фекта когорти, було взято в полон таврами й принесе­но в жертву богині Парфенос. Розгнівані римляни вжи­ли негайних заходів. Таврські та скіфські поселення на всьому узбережжі півострова…

Неаполь Скіфський на 3-1 ст. до н. е. був столицею Пізньоскіфського царства, яке контролювало Централь­ний та Західний Крим, а також частину причорноморсь­ких степів. Саме тут і зберігся єдиний в Україні зразок суто скіфської архітектури – Неапольська цитадель. Відновлена на збереженому фундаменті, цитадель Неа­поля являє собою прямокутну в плані вежу із зубчастим па­рапетом і вузькими прямокутними…

Херсонеський театр, кращий із збережених у нашій країні пам’ятників такого роду, був побудований на схил глибокого яру, включеного в межі міста в 4-3 ст. до н. е. По схилах балки, просто в скелі, грецькі будівельники вирубали вісім секторів глядацьких місць із 12-ма ря­дами кам’яних лав у кожному. Ряди лав спускалися до орхестри – півкруглого майданчика…

Херсонес Таврійський був заснований близьке 422-421 рр. до н. е., під час Пелопонеської війни, жи­телями Гераклії Понтійської, великого міста греків- дорійців у Малій Азії. В 4 ст. до н. е. херсонесити присту- пилися до сільськогосподарського освоєння околиць міста – спершу рівнин півострова, названого ними Гераклійським, а потім – і західного узбережжя Криму. Підкоривши Керкінітиду й…

Ольвію заснували переселенці з Мілета й інших іонічних міст у першій половині 6 ст. до н. е. В епоху сво­го розквіту – 5-3 ст. до н. е. – місто займало площу 50 га, а його населення становило 12-15 тисяч жителів. Архітектурні пам’ятки Ольвії повною мірою можна уяви­ти лише за реконструкціями, оскільки вони майже не збереглися…

Пантікапей, одне з найбільших античних міст північ­ного Причорномор’я, було засноване вихідцями з мало­азійського міста Мілета в б ст. до н. е. Через двісті років місто стало столицею Боспорського царства – держа­ви, що простиралася від Кавказу до Західного Криму. У період правління одного з наймогутніших царів Боспору, Перисада І (344-310 рр. до н. е.), у верхньому…

Єдиний в Україні пам’ятник античного фрескового жи­вопису розташовано на території давнього Пантікапея. Це – склеп, підземна поховальна споруда, що стала останнім прихистком жриці богині Деметри, яка жила в Пантікапеї в 1 ст. до н. е. Центральною частиною склепу є прямокутна по­ховальна камера розміром 2,20 х 2,75 м, перекрита півциліндричним склепінням. У камеру вів дромос із…

Царський курган у Пантікапеї, найімовірніше, було зведено як усипальницю боспорського царя Левкона І (389—349 рр. до н. е.) з династії Спартокидів. На жаль, поховання царя було розграбовано ще в давнину, але сам мавзолей чудово зберігся. Його поховальна камера являє собою квадратний зал із купольним завершенням висотою 9 м. До нього ззовні веде так званий дромос…

Племена сурско-днепровской культуры. Сурско-днепровские племена заселяли преимущественно Надпорожье . Здесь на островах и прибрежных скалах обнаружено около 20 их поселений. На о. Сурском, вблизи Днепропетровска, раскопано небольшое поселение с наземными жилищами типа шалашей. Жилище сурской культуры исследовано также на о. Шулаевом, в том же районе. Территория расселения племен сурско-днепровской культуры в основном ограничивалась порожистой частью Днепра,…

Средний палеолит. Уже в конце ашельского времени, возможно, под влиянием все усиливающегося похолодания, наступившего в связи с распространением днепровского оледенения, вначале более заметного в горных областях Европы и Кавказа, начались передвижения человеческих коллективов во всей ойкумене расселения человека в Евразии. В Восточной Европе время это охватывает конец лихвинского межледниковья, днепровское оледенение, микулинское межледниковье и самое…