Унікальний зразок київської школи давньоруського зодчества, Свято-Василівський собор був побудований князем Володимиром Великим у 997-989 рр. на місці зруйнованого язичницького капища. Приблизно сто років потому правнук Володимира Рюрик Ростиславич (прав. 1170-1214 рр.) побудував на тому ж місці новий кам’яний собор із золоченими куполами. Авторство проекту церкви приписується зодчому Петру Милонегу. Храм однобанний, тринавовий, чотиристовпний, увінчаний…
Спасо-Преображенський собор (м. Чернігів), бл. 1033-1041 рр.
Дуже цікавий пам’ятник, який можна порівняти за плануванням із Софійським собором у Києві, Спасо- Преображенський храм було побудовано князем Мстиславом Володимировичем (прав. 1033-1041 рр.) як головну святиню Чернігівського князівства. В архітектурному вигляді собору простежуються архаїчні риси: з північного та південного боків він оточений закритими галереями, а фасад підкреслено циліндричними вежами (у 19 ст.їхні куполи були…
Південний і Західний князівські палаци (м. Київ), 970- 980-ті рр.
Ансамбль князівських палаців у Києві нині може бути описаний лише за результатами археологічних розкопок. Так званий Південний палац, або Гридниця (від давньорус. «гридень» – друг, дружинник), стояв на Старокиївській Горі, південніше від місця, де нині розташована Десятинна церква. Він був побудований за правління князів Святослава Ігоровича (прав. 957-972 рр.) або Ярополка Свято- славича (973-978 рр.)…
Золоті ворота (м. Київ), 1037 р.
Золоті ворота – єдиний в Україні пам’ятник оборонного зодчества Київської Русі. Вони були побудовані Ярославом Мудрим у 1037 р. і зруйновані в ході заворушень 13 століття. Монументальні руїни воріт збереглися до наших днів, і в 1982 р. на їхній основі пам’ятник було відтворено в первісному вигляді. На сьогоднішній день відомо, що Золоті ворота являли собою…
Софія Київська (м. Київ), 1011-1017 рр. (або 1037 р.)
Національна святиня, символ давньоруського християнства, Софія Київська є одним із найкрасивіших православних храмів Середньовіччя. Згідно з Київським літописом, вона була побудована в 1037 р. за наказом князя Ярослава Володимировича (прав. 1019-1054 рр.). Однак нещодавні археологічні відкриття зміщають дату закладення собору на 1011 р„ а його завершення – на 1017 р. У цьому випадку засновником собору…
Десятинна церква (м. Київ), 986-996 рр.
Це – перший християнський храм, побудований на Русі після хрещення киян князем Володимиром (але не перший взагалі: відомо про існування в Києві більше ранньої церкви Св. Іллі). Вважається, що Десятинну церкву було споруджено в період 986- 996 рр. і освячено в ім’я Пресвятої Богородиці. Князь виділив на зведення та підтримку храму десяту частину своїх доходів…
Архітектура Київської Русі
Період Київської Русі відносно невеликий за тривалістю (трохи більше за 300 років), але вкрай важливий за своїм значенням для розвитку культури на українських землях. Його початком формально вважається 863 р. – рік воцаріння князя Рюрика на новгородському престолі. Однак точкою відліку в історії давньоруської архітектури слід вважати 988 р. – хрещення Русі князем Володимиром. Різниця…
Монастир Сурб-Хач (м. Старий Крим), 1358 р.
Сурб-Хач (вірмен. «Святий Хрест») – єдиний на території України повністю збережений середньовічний вірменський монастир. Його храм, Сурб-Ншан, було зведено в 1358 р„ трохи пізніше до нього прибудували гавіт (притвор) і дозорну вежу-дзвіницю, а в 18 ст. комплекс доповнили масивні братські корпуси. Храм, що займає центральну частину ансамблю, у плані має форму прямокутника. Його стіни викладено…
Архангельський собор (м. Феодосія), 1408 р.
Серед пам’ятників Приморської Вірменії Архангельський собор являє рідкісний приклад «чистого» хрещато-баневого храму. Закладна плита вказує, що побудований він був у 1408 р. на пожертвування декількох багатих городян. На архітектурний вигляд собору вплинула та обставина, що його клір приєднався до унії вірменів із католиками. У будівництві храму, можливо, брали участь італійські майстри: його фасад утворює силует…
Церква Сурб-Саркіс (м. Феодосія), 1363 р.
Цей храм є чудовим зразком розвитку візантійської базилікальної архітектури у вірменському культурному середовищі. Планування церкви досить складне: прямокутний об’єм однонавової базиліки доповнений бічними приділами та масивним закритим притвором (гавітом, із двосхилим дахом. Західну стіну гавіта пожвавлюють чотири вікна з різьбленими лиштвами та частково зруйнований прямокутний портал. Але головною прикрасою храму є хачкари – виконані з…