Щоби хоч побіжно її обговорити дану тему, приходиться ствердити, що в історичному дорібку української еміграції в Європі в міжвоєнному періоді українські мистці теж мають свої досягнення. Не маючи змоги вільно й незалежно розвивати свій творчий талант в умовинах поневоленої батьківщини, чимало українських мистців рішились на гіркий хліб еміграції та інколи в дуже невідрадних умовинах вчились…
Українські літописи XV-XVI ст.
Окреме місце в історії культури займає історична література. Українські літописи цього часу, головним чином, білоруського походження і їх інколи називають західноруськими. Таких досі відомих літописів є 13 списків. Вони різної величини й різного змісту, авторами їх не були люди церковно-монастирського середовища, а державні діячі-дипломати, канцеляристи, учителі. Серед них найбільше вирізняється і найближчим до історіографії України є Супрасльський…
Українські композитори
Коли ми шукаємо українське начало в різних галузях творчості людського генія, то в кожній з них насамперед хочемо знайти свого Григорія Сковороду. І коли йдеться про музичну культуру, то переконуємося, що основи її національного стилю закладалися тоді, коли здавалося, наш народ переживав найважчі часи свого поступу. Коли нищилися останні рештки української волі, 27 жовтня 1745 року…
Українські козацькі полки (1812-1815)
Українські козацькі полки (1812-1815) — козацькі полки добровольців, які були сформовані за Указом імператора в 1812, на території України, в Київській, Чернігівській, Полтавській та Подільській губерніях. Після першого набору в середньому в полку було до 1200 шабель. Коли ж оголосили повторний набір, то в Чернігівській та Полтавській губерніях з добровольців довелося формувати по п«ятнадцять полків, чисельністю…
Українські історики діаспори
Радянська історична наука довгі десятиліття замовчувала існування української історіографії за кордоном. Проте радянські науковці могли через полеміку між радянською історіографією та “буржуазною” певною мірою спостерігати за розвитком історичної науки у вільному світі, в усіх інших випадках українські історики діаспори трактувалися негативно і не інакше як “буржуазно-націоналістичні”. Початок науковому діалогу і зустрічам українських істориків різних ідеологій…
Українські архітектори за кордоном
Українці завжди були і серед будівничих, свідченням чому є пам’ятки давньоруської архітектури. Особливо ж заворожують чужинців наші церкви. Вміння прикрасити будь-яке нове місто храмами висунуло українців до передніх лав тих, кому доручали забудову. Українські архітектори Наприклад, Микола Гребінка (1820-1880), котрий народився на хуторі Гребінчин Яр на Полтавщині, збудував у Санкт-Петербурзі 70 різноманітних споруд: прибуткових будинків, особняків, громадських…
Український Таємний університет у Львові
У боротьбі за українське шкільництво в цілому, окремий розділ творить боротьба за український університет. Після розвалу Австрії, по Першій світовій війні, справа університету прибрала зовсім інший характер. Йшлося про Львівський університет, який підпав повній полонізації. Прийшло до зміни його назви на «Університет Яна Казимира» (в пам’ять польського короля), до скасування всіх українських катедр, а в…
Український романтизм — важний чинник національного відродження
Так, як з літератури українського класицизму починається українське літературне відродження і до деякої міри національне пробудження, так український романтизм , що появився на українській літературній сцені з кінцем 20-их і на початках 30-их років XIX ст., дуже помітно вплинув на дальший розвиток нашої літератури, на творчий шлях цілої генерації українських письменників; в парі з цим мав він…
Український ренесанс
Крім цих пам’яток дерев’яного й кам’яного будівництва, що мало народний характер, було ще церковне і світське будівництво зі сильними впливами ренесансного стилю. Під цим оглядом передове місце належить тут Львову, якого мистецькі пам’ятки доби ренесансу займають визначне місце не тільки в історії українського, але й східноєвропейського мистецтва. Ренесанс в Україні Ренесанс в Україні як стиль, поширився…
Український П’ємонт
Перша світова війна стала останнім цвяхом у домовину трьох імперій — Романових, австрійських Габсбурґів та Ґоґенцоллернів. Володимир Ульянов (Ленін) визнавав, що світова бійня прискорила розвал царського режиму приблизно років на тридцять. Намагаючись відтягти крах «клаптикової» Австро-Угорщини, імператор Карл І і кайзер Вільгельм II 23 жовтня 1916 року проголосили спільний маніфест про майбутнє утворення Польської держави (усвідомлюючи,…