Одну з найвідоміших базилік, які збереглися за межами Херсонеса, було побудовано в середині 8 ст. н. е., можливо близько 763 р. Вона являла собою масивну споруду зі стінами майже метрової товщини, складеними з тесаних вапнякових блоків. Іззовні будівля була оперезана аркадою. Підлога базиліки викладена геометричним візерунком із червоної та жовтої черепиці, блакитного мармуру й зеленуватого…
Уваровська базиліка (м. Севастополь), 5 ст. н. е.
Уваровська базиліка, названа так за ім’ям археолога- першовідкривача, князя Уварова, є найбільшим храмом древнього Криму. Власне церква мала довжину 50 м, а пов’язаний із нею архітектурний комплекс був більш ніж удвічі більшим і включав також будинок єпископа, невеликий триапсидний храм і баптистерій. Із заходу до базиліки примикав широкий двір-атріум, оперезаний колонадою й оточений із чотирьох…
«Базиліка 1935 р.» у Херсонесі (м. Севастополь), б ст. н. е.
Мальовничі руїни цього храму стали загальновизнаним символом Херсонеса. А колись він являв собою цілком рядову культову будівлю, типовий зразок тринавової візантійської базиліки юстиніанової епохи, яких у Херсонесі було близько двох десятків. На жаль, справжня назва храму невідома, тому іменують його за датою відкриття археологами. Базиліка являла собою прямокутну будівлю з великою півциліндричною апсидою. Всередину вели…
Візантійський стиль в архітектурі
Культура Візантії сформувалася ще за часів єдиної Римської імперії, – в інтервалі між прийняттям християнства (313 р.) і загибеллю Західного Риму (475 р.). Саме в цей період під впливом нової релігії римське мистецтво зазнало корінних змін. Із архітектури повністю зникли елементи греко-римського декору, портики, колонади, фризи, статуї. Стіни цегляних будівель більше не облицьовували мармуром і…
Римський форт Харакс (с. Гаспра), бл. 70 р. н. е. – бл. 244 р. н. е.
Передісторією виникнення Харакса історики вважають інцидент, що відбувся в районі мису Ай-Тодор. Узимку 49 р. н. е. два римські військові судна розбилися об скелі цього мису. Уцілілих моряків, включаючи префекта когорти, було взято в полон таврами й принесено в жертву богині Парфенос. Розгнівані римляни вжили негайних заходів. Таврські та скіфські поселення на всьому узбережжі півострова…
Цитадель Неаполя Скіфського (м. Сімферополь), 2 ст. до н. е.
Неаполь Скіфський на 3-1 ст. до н. е. був столицею Пізньоскіфського царства, яке контролювало Центральний та Західний Крим, а також частину причорноморських степів. Саме тут і зберігся єдиний в Україні зразок суто скіфської архітектури – Неапольська цитадель. Відновлена на збереженому фундаменті, цитадель Неаполя являє собою прямокутну в плані вежу із зубчастим парапетом і вузькими прямокутними…
Античний театр у Херсонесі (м. Севастополь), 3-1 ст. до н. е.
Херсонеський театр, кращий із збережених у нашій країні пам’ятників такого роду, був побудований на схил глибокого яру, включеного в межі міста в 4-3 ст. до н. е. По схилах балки, просто в скелі, грецькі будівельники вирубали вісім секторів глядацьких місць із 12-ма рядами кам’яних лав у кожному. Ряди лав спускалися до орхестри – півкруглого майданчика…
Цитадель Херсонеса й вежа Зенона (м. Севастополь), 2 ст. до н. е. – 10 ст. н. е.
Херсонес Таврійський був заснований близьке 422-421 рр. до н. е., під час Пелопонеської війни, жителями Гераклії Понтійської, великого міста греків- дорійців у Малій Азії. В 4 ст. до н. е. херсонесити присту- пилися до сільськогосподарського освоєння околиць міста – спершу рівнин півострова, названого ними Гераклійським, а потім – і західного узбережжя Криму. Підкоривши Керкінітиду й…
Архітектурний комплекс Ольвії (с. Парутине Миколаївської обл.), б ст. до н. е. – 4 ст. н. е.
Ольвію заснували переселенці з Мілета й інших іонічних міст у першій половині 6 ст. до н. е. В епоху свого розквіту – 5-3 ст. до н. е. – місто займало площу 50 га, а його населення становило 12-15 тисяч жителів. Архітектурні пам’ятки Ольвії повною мірою можна уявити лише за реконструкціями, оскільки вони майже не збереглися…
Пантикапейський акрополь (м. Керч), 344-310 рр. до н. е.
Пантікапей, одне з найбільших античних міст північного Причорномор’я, було засноване вихідцями з малоазійського міста Мілета в б ст. до н. е. Через двісті років місто стало столицею Боспорського царства – держави, що простиралася від Кавказу до Західного Криму. У період правління одного з наймогутніших царів Боспору, Перисада І (344-310 рр. до н. е.), у верхньому…